Як соціальні відносини впливають на мовний розвиток дітей?

Діти розвивають мову через якісні соціальні взаємодії. Ці важливі моменти вивчення мови можуть виникнути внаслідок взаємодії  з батьками та  з іншими, кого дитина знає.

Час, який діти проводять з вихователями в садочку або грають з братами і сестрами вдома, впливає на кількість мови, яку діти чують або бачать. Ці взаємодії можуть відбуватися в моменти, коли батьки не мають часу сісти і прочитати історію або погратися з малечею. На перший погляд може здатися, що інші дорослі, а не інші малі діти, як брати і сестри, були б найкращим вибором для навчання мови дітей. Адже ці інші діти ще самі не вміють говорити. Однак мовний внесок інших дітей може також сприяти розвитку мови маленької дитини. Насправді, в деяких громадах більша частина мови, яку діти чують або бачать, походить від інших дітей. Ймовірно, і діти, які чують або бачать мову від інших дітей, і ті, хто бачить або чує її від дорослих, мають схожі траєкторії розвитку мови.

Проведення часу з різними людьми також збільшує варіативність мови, яку діти чують або бачать. У кожної людини дещо інший спосіб говорити або підписувати. Вони можуть використовувати різні слова, віддавати перевагу різним граматичним структурам або вимовляти звуки або показувати дещо різні знаки ( у випадках вади слуху). Хоча може здатися, що ця мінливість буде перешкоджати розвитку мови, схоже, що і малюки, які чують мову від однієї людини, і ті, хто чує його від самих різних людей, вивчають звуки рідної мови з подібною швидкістю.

Крім лише мовної продуктивності, взаємодія з багатьма людьми може покращити соціальне спілкування дітей. Соціальна комунікація – це те, що дозволяє, крім говоріння, успішно спілкуватися та налагоджувати стосунки.  Наприклад, адаптація мови до реакцій іншого, або чергування говоріння і слухання.

Врешті, незалежно від того, чи ростуть діти, слухаючи мову одного або багатьох людей, найфундаментальніше – це якість соціальних взаємодій.whom to learn language!

Наукові джерела нашого коміксу:

Havron, N., Ramus, F., Heude, B., Forhan, A., Cristia, A., Peyre, H., & EDEN Mother-Child Cohort Study Group. (2019). The effect of older siblings on language development as a function of age difference and sex. Psychological Science, 30(9), 1333-1343.

Bergmann, C., & Cristia, A. (2018). Environmental influences on infants’ native vowel discrimination: The case of talker number in daily life. Infancy, 23(4), 484-501.

Demuth, K. (1992). Acquisition of Sesotho. In The cross-linguistic study of language acquisition (pp. 557-638). Lawrence Erlbaum Associates.