Чи є у мови ритм, так як у музиці?

Якщо ви чуєте нову мову, то ймовірно відчуваєте її унікальний ритм. Складається враження, що кожна мова має свої ударні ритми.

Є мови, де ви відчуваєте регулярний ритм до кожного складу. До таких мов відносять кантонську, французьку, італійську та іспанську.

Наприклад, фраза «Кіт спить» французькою мовою «Le chat dort» має 3 склади та 3 удари. У кантонській мові  “貓瞓 覺” (maau1, fan3, gan2, gaau3)* (  4  склади та 4 такти).

Буває так, що ритм може змінюватися нерегулярно, так щоб відповідати наголосу кожного слова. До таких мов відносять англійську, німецьку, американську жестову (про ритми жестових мов обов’язково буде в наступних публікаціях).  У реченнях, які ми наводимо в аудіо, ми підкреслили склади з наголосом. Наприклад фраза англійською  , що в перекладі з англійської «Дівчата будуть грати в ігри» має 7 складів та 3 удари. Цікаво, що проговорити речення які мають різну кількість складів може зайняти приблизно однаковий час. Послухайте запис цих речень:

1. Girls play games  (Дівчатка грають в ігри) – 3 склади.
2. The girls will play games (Дівчатка будуть грати в ігри)  –  5 складів.
3. The girls will be playing games (Дівчатка будуть грати в ігри) – 7 складів.

Фрази майже однакової довжини. Але це «майже» важливо! Мова і музика відрізняються тим, що мова має більш гнучкий ритм. Він може відрізнятися від контексту до контексту, наприклад, залежно від того хто говорить. Деякі мови мають дуже гнучкий ритм, наприклад, корейська, монгольська та тамільська.

Ритм мови – це одна з підказок, яку діти використовують  ще до того, як вони дізнаються значення слів. Вчені виявили, що немовлята можуть розрізняти мови, які мають різні ритми, відразу після народження. Хто б міг подумати, що немовлята – це маленькі Моцарти!

* Кантонська мова – це тональна мова, а цифри поруч зі словами – це тональні номери.

1. Girls play games (3 склади)
2. The girls will play games (5 складів)
3. The girls will be playing games (7 складів)

Цей комікс був створений у співпраці з Лореттою Гаспаріні.

Наукові джерела нашого коміксу:

Ramus, F. (2002). Language discrimination by newborns: Teasing apart phonotactic, rhythmic, and intonational cues. Annual Review of Language Acquisition, 2(1), 85-115.

Gasparini, L., Langus, A., Tsuji, S., & Boll-Avetisyan, N. (2021). Quantifying the role of rhythm in infants’ language discrimination abilities: A meta-analysis. Cognition, 213, 104757.